- щелепа
- [шче/леипа]
-пие, д. і м. -п'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
щелепа
Смотреть что такое "щелепа" в других словарях:
ЩЕЛЕПА — Сава Щелепа, крестьянин смольянский, зап. 1593. Арх. Сб. IV, 302. Срв. Шелепа … Биографический словарь
щелепа — и, ж. 1) Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. || Такий орган у тварин. || Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). || Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. 2) Пластинка зі вставними зубами;… … Український тлумачний словник
щелепа — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безщелепний — а, е. У якого відсутня щелепа … Український тлумачний словник
борода — и/, ж. 1) Волосяний покрив на нижній частині обличчя. || перен., розм. Про бородатого чоловіка. || У деяких тварин і птахів – пучок шерсті або пір я коло шиї. 2) Підборіддя, нижня щелепа. 3) етн. Кущик жита чи пшениці, залишений господарем на… … Український тлумачний словник
бульдожина — и, ж. Порочний прикус у мисливського собаки, коли в нього нижня щелепа довша за верхню … Український тлумачний словник
макрогенія — ї, ж. Вроджена масивна нижня щелепа з різко висунутим підборіддям … Український тлумачний словник
мандибула — и, ж. Нижня щелепа … Український тлумачний словник
меч — а/, ч. 1) Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. || чого, перен. Про те, що карає кого , що небудь. •• Дамо/клів меч перен. постійна смертельна небезпека. (З давньогрецької легенди про Дамокла, над яким… … Український тлумачний словник
ортогнатизм — у, ч. Тип профілю обличчя, в якому верхня щелепа не виступає або незначно виступає вперед за загальну фронтальну площину обличчя … Український тлумачний словник
